Піноскло - новий будівельний матеріал

    Піноскло - пористий ніздрюватий матеріал, що одержують шляхом спікання тонко подрібненого скляного порошку й газоутворювача.

    Залежно від технології виготовлення піноскло має відкриту або закриту пористість. Пористість різних видів піноскла коливається від 80 до 95%. Розміри пор можуть бути від 0,1 до 5 мм. Піноскло випускають у вигляді плит (блоків) розмірами (мм): довжина - 200.. .500; ширина - 280.. .500; товщина - 80, 100, 120.

Залежно від призначення піноскло ділиться на:

• ізоляційно-будівельне, використовуване для ізоляції стін і покрівлі житлових, суспільних і промислових будівель;
• ізоляційно-монтажне - для утеплення установок з негативними температурами, промислового встаткування й трубопроводів;
• вологозахисне з водопоглиненням не найбільше 2% за розміром, просте для ізоляції будівельних конструкцій і встаткування й гранульоване для засипної теплоізоляції і як наповнювач пінопластів. Вологозахисне піноскло, застосовуване в умовах найглибшого холоду, має замкнуті пори.

    Піноскло характеризується високою міцністю, гарними тепло- і звукоізоляційними властивостями, водостійкістю, негорючістю, біостійкістю, низькою теплопровідністю. Теплоізоляційне піноскло елементарно піддається механічній обробці - пилянню, свердлінню, шліфуванню. Піноскло можна виготовляти пофарбованим у різні кольори й відтінки: від білого до темного. Теплоізоляційне піноскло гарний теплоізоляційний матеріал для стін і перекриттів різних будівельних споруджень, а також для ізоляції промислових морозильників і технологічного встаткування, що працює при негативних температурах, наприклад сховища зріджених газів. Міцність, легка оброблюваність, негорючість створюють підходящі умови для використання піноскла в будівельні конструкціях.

    Для виробництва піноскла використовують скломасу, зварену з наступних вихідних матеріалів: кварцового піску, вапняку, соди й сульфату натрію. Іноді також застосовують відходи склоробного виробництва - скляний бій або бій скла такого ж хімічного складу.

    Скломасу, зварену у ванній печі, перетворюють у гранули. Для цього масу зливають на металевий конвеєр і рясно зрошують водою.

    У якості газоутворювачів використовують такі матеріали (% від маси скла): антрацит - 1,5...2; кокс - 2...3; торф'янистий напівкокс; вапняк або мармурову крихту - 1...1.5; лампова сажа - 0,2...0,5.