Двері з дубу завжди відрізнялися чудовим зовнішнім виглядом і особливими характеристиками, як видатна міцність і довговічність. Але двері з дуба, особливо із чистого його масиву, можуть підвести й виявитися й дуже примхливими у використанні, якщо їхній матеріал і процес виготовлення, далекі від досконалості.

Якщо для установки будинку обрані двері з дуба, то всі їх елементи, знову ж для міцності й естетичності конструкції, повинні бути зроблені з одного матеріалу. Стандартні двері з дуба містять у собі дверну коробку. Для неї беруться дошки певної довжини й ширини. Підготовлені й обстругані, вони кріпляться між собою за допомогою шипів, строго дотримуючись при цьому прямого кута. Після того, як дверна коробка вирівняна і встановлена, вона закріплюється до стін за допомогою товстих довгих цвяхів або сталевих штирів. Останні використовуються для більш масивних зовнішніх дверей. Щілини між коробкою й стіною закривають лиштвами - їм можна надавати будь-яку форму й навіть прикрашати їхнім різьбленням і накладними деталями.

Якщо двері зовнішні, то одночасно готується й поріг, шляхом установки нижнього горизонтального бруска або просто підведення підлоги у внутрішній кімнаті. Для міжкімнатних дверей пороги, як правило, не роблять.

Потім навішуються самі двері. Полотно дверей з дуба може бути виготовлене із цільного шматка дерева або із клеєного масиву. Схеми з'єднання брусків у клеєному масиві також розрізняються в пошуках варіанта, що надає конструкції необхідну твердість.

Для початку двері підганяють під розмір дверної коробки, зістругуючи її торцеву сторону. Її навішують на петлі й намічають надлишок, знімають із петель і зрізають його. Коли двері з дуба буде остаточно підігнані, їх навішують уже остаточно. Петлі обираються за розміром, кріпляться вони тільки шурупами, які повинні максимально щільно входити в отвори в петлі. Наостанок до дверей прикріплюються ручки, замки, засови й т.д., підібрані під колір і дизайн самих дверей з дуба. Звичайно, все це повинне бути зроблене добротно, щоб потім не довелося переробляти.

Але якість дверей з дуба визначається в першу чергу підготовкою вихідної сировини - часом і технологією сушіння, а так само технологією склейки масиву (якість клею, температура, тиск). У другу чергу фінішним покриттям (якістю лаку, кількістю шарів). Таке покриття, крім того, що підкреслює природну красу структури дерева, має великий практичний зміст - воно перешкоджає як проникненню атмосферної вологи в деревину дверного полотна, так і зворотному процесу, що викликає пересихання дерева.

Але перед лакуванням двері просочують і ґрунтують, щоб поверхня дверей була ідеальною. На підготовлену поверхню наноситься морилка. Після «морення» наноситься перший захисний шар - вологозахисна ґрунтовка. Рекомендується шліфувати всю поверхню перед нанесенням кожного наступного шару. Для остаточної обробки наноситься не менш трьох шарів лаку. Якісне лакове покриття повинне бути еластичним. Тоді, якщо двері раптом «повело», лак розтягується, і тріщина стає непомітною.
И все ж таки, незважаючи на особливості, двері з дуба гарні тим, що відразу стають справжньою прикрасою інтер'єра й насичують його енергетикою натуральної деревини. Вони будуть служити довгі роки, а за потреби їх можна й відремонтувати. Для реставрації буде потрібно лише небагато шкурки, лаку або фарби того ж відтінку, яким покриті двері. Тому при покупці незабарвлених або не лакованих дверей обов'язково потрібно зберегти деяку кількість фарби або лаку, використаної для її фарбування. А якщо купуються готові двері з дуба, потрібно придбати невелику кількість лаку або фарби такого ж складу або відтінку, який покриті двері.

Але навіть цього можна уникнути, якщо правильно доглядати за дверима й зберегти її зовнішній вигляд на довгі роки: користуватися тільки спеціальними речовинами, або розчином, що складається на 90% з води й на 10% зі спирту. Категорично заборонене навіть випадкове використання миючих рідин або абразивних порошків, які можуть вступити в хімічну взаємодію з деревиною дверей, прискорюючи її старіння.