Самоочисні стекла

    Будь-якій господині природно хочеться, щоб її будинок спокійно наповнювався денним світлом через найчистіші сяючі вікна. Однак як цього досягти? Скільки не мий ці стекла, вони після першого ж дощу стають у брудних розводах.

    Порівняно недавно на будівельному ринку з'явилося скло, що саме себе миє. Винахід має особливе напилювання на зовнішній поверхні, що здатне очищати скло зовні від органічних і інших забруднень. Уперше скло із можливістю до самоочищення було представлено в червні 2001 року компанією Pilkington на Міжнародній конференції по архітектурному й автомобільному склу.

    Головною складовою самоочисного скла є тонке прозоре покриття окису титану. Відомо, що властивості даного матеріалу, нанесеного на скло, зберігаються більш ніж 20 років. З початку 2002 року фірма Pilkington почала поставку винаходу на будівельні ринки по всій Європі.

    Секрет самоочищення. Поверхня покриття має 2 важливі хімічні властивості, які роблять скло самоочисним. Дані властивості одержали назву фотокаталітичного й гідролітичного ефектів. По-перше, під дією ультрафіолетової частини сонячної радіації й кисню відбувається хімічна реакція, що розкладає органічні забруднення на поверхні скла. По-друге, волога не збирається в краплі, а розтікається по склу, утворюючи тонку плівку, і змочує бруд, що скопився на поверхні. Плівка легко зісковзує з поверхні стекла й повністю змиває бруд, а потім швидко висихає, не залишаючи розводів.

    Міцність нанесеного покриття досягається спеціальним виробничим процесом, названим піролітичним. При цьому процесі мікроскопічне тонке покриття наноситься на одну зі сторін аркушу скла, поки він ще гарячий. Коли скло охолоджується, покриття стає невід'ємною частиною поверхні скла й може бути ушкоджене, тільки якщо подряпати або розбити саме скло.

    Активний шар усуває такі органічні відкладення, як відбитки пальців, однак у цілому бруд містить хімічні складові, які повністю не розкладаються. Якщо давно не було дощу, потрібно допомогти склу очиститися, поливши його водою зі шланга.

    Стекла з активним шаром можна використовувати практично скрізь. Вони підійдуть і для вікон, і для оранжерей, і для фасадів будинків, і для скляних дахів, і для недоступних вікон, де зазвичай накопичується органічний бруд, наприклад для світлових люків. Цей матеріал просто ідеальний. Скло може бути встановлене й вертикально, і під кутом. Не підходить воно лише для використання усередині приміщень.

    Активний шар приходить у робочий стан через п'ять днів після установки скла. Для досягнення найкращого результату після установки й первісного ручного чищення потрібно дати можливість покриттю активізуватися, не вживаючи спроб його почистити. Крім того, уже після декількох днів опромінення сонячним світлом дане покриття стає активним і в нічний час, і в похмурі дні. За рахунок тривалої дії хімічної реакції на поверхні скла навіть дуже великі забруднення руйнуються й віддаляються природно після дощу.

    Безсумнівно, самоочисні стекла - серйозне досягнення в області скляної промисловості. Але, як звичайно, є й недоліки. Самоочисне покриття знищує тільки органічні забруднення. Воно не спрацює з фарбою, лаком і неорганічними з'єднаннями.

    И все-таки, незважаючи на подібні мінуси, самоочисні стекла - геніальний винахід. Хоча й доведеться періодично згадувати про цебро й щітку, але загалом вікна із самоочисними стеклами будуть зберігати чистоту значно довше, ніж звичайні.