Вентильовані фасади навісні

    Вентильовані фасади відомі в Україні порівняно нещодавно. Але в ряді країн (наприклад, у Німеччині, Фінляндії) накопичений уже достатній досвід з їхнього використання: у суспільних, адміністративних і промислових будівлях, а також при реконструкції будівель масової забудови.

    Саме поняття вентильований фасад виникло в Німеччині. Ледь з'явившись в Україні, вентильовані фасади відразу завоювали популярність.

    Навісний фасад (див. мал. 2) являє собою конструкцію, що складається з матеріалів облицювання (плит або листових матеріалів) і підоблицювальної конструкції, що, у свою чергу, кріпиться до стіни таким чином, щоб між захисно-декоративним покриттям і стіною залишався повітряний проміжок. Для додаткового утеплення зовнішніх конструкцій між стіною й облицюванням може встановлюватися теплоізоляційний шар - у цьому випадку вентиляційний зазор залишається між облицюванням і теплоізоляцією. Зазвичай лицювальні матеріали, підконструкцію й теплоізоляцію роблять різні фірми, хоча вони можуть працювати в тісному контакті одна з одною і рекомендувати замовникам матеріали своїх партнерів або навіть закуповувати в них комплектуючі.

    До допоміжних елементів систем вентильованих фасадів відносяться: ущільнювальні стрічки між панеллю й профілем підоблицювальної конструкції, декоративні куточки й вставки для закриття торців і зазорів між панелями, перфоровані металоконструкції для вентиляції системи знизу й угорі: заклепки, клямери, гребінки, і т.п. для кріплення панелей до профілів.

    Підоблицювальна конструкція може кріпитися як на несучу, так і на самонесучу (у каркасному варіанті) стіну, виконану з різних матеріалів (бетон, цегла). Застосовують вентильовані фасади не тільки в новому будівництві, але й при реконструкції старих будинків.

    Використання навісних конструкцій дозволяє, з одного боку, "одягти" фасад у сучасні оздоблювальні матеріали (див. розділ 4.4), а з іншого боку - поліпшити теплотехнічні характеристики огорожуючої конструкції, і захистити її від шкідливих атмосферних впливів.

Вентильовані фасади. Загальні відомості

    Як уже згадувалося вище, у вентильованому фасаді окремі шари конструкції розташовуються в такий спосіб: стіна, що обгороджує, теплоізоляція, повітряний проміжок, захисний екран. Така схема є оптимальною, тому що шари різних матеріалів розташовуються в міру зменшення показників їхньої теплопередачі, а опір паропроникності зростає зовні всередину.

    Пристрій додаткової теплоізоляції зовні краще захищає стіну від змінного замерзання й відтавання. Вирівнюються температурні коливання масиву стіни, що перешкоджає появі деформацій, особливо небажаних при великопанельному домобудівництві. Точка роси зміщується в зовнішній теплоізоляційний шар, внутрішня частина стіни не сиріє, і не потрібно додаткової пароізоляції.

    Іншим достоїнством зовнішньої теплоізоляції є збільшення теплоакумулюючої здатності масиву стіни. Так, по даним ЦНІІЕП житла, якщо відбудеться відключення джерела теплопостачання при зовнішній ізоляції, цегельна стіна буде остигати в 6 разів повільніше, ніж при внутрішньому шарі теплоізоляції такої ж товщини. Установка теплоізоляції зовні дозволяє також знизити витрати на ремонт ушкоджених стін.

    Спільне застосування навісного фасаду і теплоізоляційного шару істотно підвищують звукоізоляційні характеристики огорожуючої конструкції, оскільки фасадні панелі й теплоізоляція мають звукопоглинаючі властивості в широкому діапазоні частот (наприклад, звукоізоляція стіни з легкого бетону підвищується в 2 рази при облаштуванні навісного фасаду із застосуванням оздоблювальних панелей).

    Наявність повітряного проміжку у вентильованому фасаді принципово відрізняє його від інших типів фасадів, тому що завдяки перепаду тиску цей проміжок працює по "принципі дії витяжної труби". У результаті чого з конструкції, що обгороджує, у навколишнє середовище видаляється атмосферна й внутрішня волога. Вентильований повітряний проміжок знижує також і тепловтрати, тому що він практично є температурним буфером. Температура повітря в ньому приблизно на три градуси вище, ніж зовні.

    Зовнішній екран з оздоблювальних матеріалів захищає розташований за ним шар теплоізоляції, а також огорожуючу конструкцію, від атмосферних впливів. Влітку він виконує функцію сонцезахисного екрану, що відбиває значну частину падаючого на нього теплового потоку.

    Завдяки спеціально розробленій схемі монтажу вентильованого фасаду до стіни конструкція має можливість поглинати термічні деформації, що виникають при добових і сезонних перепадах температур. Це дозволяє уникати внутрішніх напружень у матеріалі облицювання й несучої конструкції, що виключає появу тріщин і руйнування облицювання.

Можна виділити основні переваги вентильованих фасадів:

• широкі можливості по використанню сучасних фасадних оздоблювальних матеріалів;
• висока тепло- і звукоізоляція;
• вентиляція внутрішніх шарів - видалення атмосферної вологи й вологи що утворюється за рахунок дифузії водяної пари зсередини;
• захист стіни й теплоізоляції від атмосферних впливів;
• нівелювання термічних деформацій;
• можливість проведення фасадних робіт в будь-яку пора року - виключені "мокрі" процеси;
• відсутність спеціальних вимог до поверхні несучої стіни - її попереднє вирівнювання, і більше того, сама система дозволяє вирівнювати дефекти й нерівності поверхні, що зробити із застосуванням штукатурок часто складно й дорого;
• тривалий безремонтний строк (25-50 років залежно від застосовуваного матеріалу).

З вищевикладеного стає ясно, що вентильований фасад є сучасним конструктивним рішенням, яке можна застосовувати.