Скло. Загальні відомості     Основними компонентами, що утворять скло, є кварцовий пісок ( 69-74 %); сода ( 12-16 %); вапняк і доломіт ( 5-12 %) і в невеликих процентних співвідношеннях деякі інші компоненти.

    Крім основних сировинних складових використовуються також різні добавки, наприклад, для фарбування скла в бажаний колір або для зміни інших властивостей скла.

    Загальні відомості

    Для одержання листового скла в основному застосовується флоат-метод. При цьому процесі скло надходить із печі плавлення у вигляді плоскої стрічки, а потім через ванну з розплавленим оловом іде на подальше охолодження і віджиг. Перевагами цього методу, у порівнянні з іншими, є стабільна товщина скла; висока якість поверхні, що не потребує подальшого полірування; відсутність оптичних дефектів; висока продуктивність.
    Останнім часом у масі матеріалу, що випускається, значно зростає частка функціонального (з особливими властивостями) і декоративного скла. Пов'язано це з тим, що звичайне скло не відповідає сучасним вимогам теплозбереження, механічної міцності, спектрального діапазону випромінювання, що пропускається і т.д.
    Асортимент виготовленого сьогодні скла настільки широкий, що може заплутати непідготовленого споживача. Деякі сорти скла випускаються під власними іменами. Для того щоб зорієнтуватися в цьому різноманітті й зробити правильний вибір, необхідно чітко представляти, у яких умовах буде експлуатуватися те або інше скло. Так, наприклад, не рекомендується використовувати тоноване скло, з коефіцієнтом пропущення менше 50 % у якості лицювального фасадного засклення, оскільки в спекотний сонячний день панелі з нього можуть нагріватися до температури 80-90 &degС і вище, що створює великі температурні напруги, які можуть привести до руйнування панелі з усіма наслідками, що випливають звідси. У цьому випадку необхідне застосування спеціальних загартованих, армованих і ламінованих стекол.
    У Росії спостерігається повсюдне захоплення тонованим (що має різне забарвлення) заскленням. У Європі від даної моди відмовилися. Це пов'язано з багатьма причинами. Про одну з них говорилося вище, друга ж полягає в тому, що спектральний склад освітлення, який сильно відрізняється від природного, згубно впливає на самопочуття людей. При великому ступені засклення, люди, що перебувають усередині приміщення, втрачають почуття часу, у них погіршується зір, і т.д.
    Для інтегральної оцінки енергоефективності засклення можна використовувати коефіцієнт, запропонований академіком Савіним:

Кеф = 0,14/Roпртo , де
Ro - наведений коефіцієнт опору теплопередачі
тo - коефіцієнт світлопропускання

    Чим менший Кеф, тим менша сумарна витрата енергії на опалення й освітлення будинку, тобто тим краще засклення.
Вибір скла повинен визначатися не тільки естетичними міркуваннями, але й оптико-енергетичними характеристиками засклення і його біологічним впливом. Щоб грамотно використовувати сучасні види будівельного скла, необхідно знати, що таке сонячне випромінювання. Розглянемо основні складові сонячного випромінювання:

- ультрафіолетові промені (довжина хвилі 280-380 нм);
- видиме світло (довжина хвилі 380-780 нм);
- короткі хвилі (довжина хвилі 780-2480 нм);
- довгі хвилі (довжина хвилі 2480 і більше).

    Світлові промені частково відбиваються склом, частково поглинаються й частково попадають усередину приміщення, для чого, власне й, улаштовують засклення. Коефіцієнт світлопропускання скла від 88% (для звичайного полірованого скла) до 19% (спеціального).
    Пряма сонячна енергія (короткі хвилі) - це невидима частина спектра, вона також частково відбивається склом (особливо темним, пофарбованим), а частина її проходить усередину приміщення. Сонячний фактор (СФ) складається з енергії прямого проходження I і поглиненої склом енергії II, що вона передає всередину.
    Непряма сонячна енергія (довгі хвилі) передається трьома шляхами: теплопровідність, конвекція й теплове випромінювання. 2/3 втрати тепла через скло відбувається за рахунок теплового випромінювання й 1/3 за рахунок теплопровідності й конвекції.
    Надаючи склу певні властивості (створюючи різні типи стекол), можна впливати на проникнення в приміщення того або іншого виду світлової енергії. Зупинимося на найпоширеніших типах стекол.